Четвер, 14.12.2017, 09:20
Приветствую Вас Гість | RSS

Хацьківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входа

Психологічна служба

 

             ЯК ВИХОВАТИ ДОБРУ ДИТИНУ

Нинішній час для досягнення щастя особливо потребує сильних особистостей. Сила їх у доброзичливості та вмінні контактувати з іншими людьми, у здатності програвати, не озлоблюючись, спостерігати за успіхом друзів, не заздрячи. Ця сила іншого ґатунку, ніж зло та агресія. Вона здатна принести дитині щастя. Не тиском і владою, не покаранням і страхом, а доброзичливою увагою до дитини та її проблем можна допомогти їй позбутися озлобленості та агресивності. Справді сильною особистістю є особистість відкрита, доброзичлива, добра.

1.Любіть дитину. Не забувайте, що їй необхідна Ваша ласка: обіймайте, цілуйте, гладьте по голівці. Знаходьте радість у спілкуванні з дитиною.

2. Безпосереднє спілкування з дорослими, приклад дорослих, наслідування їх – суттєвий фактор морального формування особистості.

3.Значну роль відіграє вплив дорослих на адекватне ставлення дитини до недоброго та доброго,на формування правильних моральних оцінок.

4.Критеріями для моральної оцінки є ті моральні норми, правила, які висувають дорослі до власних дітей.

5. Діти виховуються не лише на добрих прикладах, а й на прикладі активного подолання поганого. Стимул пробуджує в дитині бажання здійснювати той вчинок, який від нього чекають дорослі. Тому не можна вважати моральним той вчинок, що здійснюється через боязнь покарання, через власну вигоду.

6. Хай не буде жодного дня без прочитаної книжки.

7. Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Цікавтеся справами і проблемами дитини.

8. Акцентуйте увагу на розумінні мотивів моральної поведінки, значенні ситуації самостійного морального вибору.

9. Дозволяйте дитині творити: конструювати, ліпити, клеїти, малювати.

10. Відвідуйте театри, організовуйте сімейні екскурсії, походи, свята.

11. Надавайте перевагу повноцінному харчуванню, а не розкішному одягу.

12.Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички та любов до праці.

13. Не робіть з дитини лише споживача, хай вона буде рівноправним членом родини зі своїми правами та обов’язками.

14. Дитина має право на власний вияв своїх потенційних можливостей і на власну долю.

15.Пам’ятайте! Дитина, що сповнена зла й агресії, менш щаслива, ніж дитина доброзичлива.

 

Поради батькам  1 класу

З початку навчального року привчіть дитину прокидатися раніше, щоб збирання до школи не перетворювалось у щоденні хвилювання. Вранці будіть дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом.

Не підганяйте, розраховувати час - це ваш обов'язок, якщо ви цю проблему не вирішили − провини дитини в цьому немає.

Обов'язково привчіть дитину зранку снідати. Це важливий момент у запобіганні хвороб шлунка.

Давайте дитині у школу бутерброд, фрукти. Вона в школі працює, витрачає багато сил і енергії.

Привчіть дитину збирати портфель напередодні ввечері. Перевірте, чи не забула вона чого-небудь важливого. Запитайте її, чи не передавав вчитель прохань або розпоряджень батькам. Через деякий час дитина привчиться сумлінніше ставитись до своїх обов'язків і стане більш зібраною.

Проводжаючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів, без застережень: „Дивись, поводь себе гарно!", „Щоб не було поганих оцінок" та таке інше. У дитини попереду - важка праця.

Забудьте фразу „Що ти сьогодні отримав?!", а краще запитайте: „Про що нове ти сьогодні дізнався?". Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй можливість розслабитись (згадайте, як вам буває важко після напруженого дня). Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитись, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте.

Після закінчення занять дайте дитині відпочити. Обід − зручний момент для цього. Школяр може розповісти про свій робочий день і у такий спосіб звільнитися від психологічного напруження.
Якщо дитина замкнулась у собі, щось її турбує, не вимагайте пояснень, нехай заспокоїться, тоді вона все сама розкаже.

Зауваження вчителя вислуховуйте без присутності дитини. Вислухавши, не поспішайте влаштовувати сварку. Говоріть з дитиною спокійно.

Після школи не змушуйте дитину одразу сідати за виконання завдань,

 

необхідно 1,5 години відпочити. Найоптимальніший час для виконання завдань - з 15 до 17 години.

Пам'ятайте, що телевізор - ворог № 1 успішного навчання. Не потрібно вмикати його раніше, ніж усі завдання будуть виконані. Якщо дитина дивиться телевізор під час денного відпочинку, то їй буде важко зосередитись. Бажано дозволяти дивитися тільки дитячі передачі.

На початку навчального року корисно контролювати, як дитина виконує домашні завдання. Перевіряйте, чи правильно вона зрозуміла пройдений матеріал, попросіть її прочитати вголос. У І і II чверті краще це робити щовечора, а в II півріччі контроль можна зменшити до 2-3 разів на тиждень.

Перевіряти не значить „робити замість" − ніколи не підказуйте дитині готових рішень. Обов'язково перевірте, щоб те, що потрібно було вивчити напам'ять, було вивчено добре: точність виконання завдань − важлива умова успішного навчання. Потрібно також впевнитись, що дитина може застосувати набуті знання на практиці. Для цього їй треба запропонувати виконати кілька вправ.

Не треба навантажувати дитину позашкільною діяльністю з самого початку навчального року. Спорт і заняття в гуртках, звичайно, корисні для загального розвитку, але спочатку впевніться, що у дитини вистачить сил і часу. Початок навчального року − період стресу, і перевантаження можуть тільки нашкодити.

Протягом дня знайдіть (намагайтеся знайти) півгодини для спілкування з дитиною. В цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.

У сім'ї має бути єдина тактика спілкування всіх дорослих з дитиною. Усі розходження щодо виховання дитини вирішуйте без неї. Коли щось не виходить, порадьтеся з вчителем, психологом. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.

Завжди будьте уважними до стану здоров'я дитини, коли щось її турбує: головний біль, поганий загальний стан. Найчастіше це об'єктивні показники втоми, перевантаження.

З перших днів навчання вимагайте виконання режиму дня дитиною, щоб вона лягала спати в один і той же час. Сон для школярів має першочергове значення. У І чверті дитина повинна спати не менше 10-11 годин, потім можна скоротити до 9-10 годин.

Якщо дитина засинає не відразу, все одно примушуйте її лягати в ліжко. І не треба думати, що школяр уже достатньо дорослий для того, щоб йому розповідали казки. Використайте спосіб, перевірений століттями: тихо поговоріть з дитиною перед сном, попросіть її що-небудь розповісти чи розкажіть самі. Такі хвилини - одна з не багатьох можливостей для справжнього спілкування.

Знайте, що навіть великі діти (7-8 років) люблять казки, особливо перед сном, або пісню, лагідні слова. Не лінуйтесь цього робити. Це їх заспокоює, знімає денну напругу, допомагає спокійно заснути і відпочити. Не нагадуйте перед сном про неприємні речі, про роботу. Завтра новий трудовий день і дитина повинна бути готова до нього. А допомогти в цьому їй мають батьки своїм доброзичливим ставленням. Чекати якогось дива від дитини, радісних поривів душі, доброти треба терпляче, відшукуючи ці риси в дитині, постійно заохочуючи її.

Батькам необхідне терпіння. Ентузіазм перших днів швидко проходить, його місце займає втома. Допоможіть дитині зберегти нормальний ритм і не піддайтеся спокусі зробити їй маленьке послаблення. Часті нарікання на дитину чи порівняння з іншими можуть розвинути комплекс неповноцінності. Навпаки, інколи треба похвалити дитину, навіть коли у неї щось не виходить, дати їй невеличкий перепочинок і потім повернутися до виконання завдань.

Ні в якому разі не ставте ваші стосунки з дитиною в залежність від її успішності. Гарні довірливі стосунки і усвідомлення того, що дитина завжди може розраховувати на Вашу підтримку, допоможуть їй налаштуватися на успіх з початку нового навчального дня.

Дитина має відчувати, що ви завжди її любите, завжди їй допоможете та підтримаєте.

 

 

Поради батькам


1.    Ніколи не жалійте дитину через те, що вона не така як всі.
2.    Даруйте свою любов та увагу, однак не забувайте про інших членів родини, котрі її теж потребують.
3.    Не дивлячись ні на що, зберігайте позитивне уявлення про свою дитину.
4.    Організуйте свій побут так, щоб ніхто в сім’ї не відчував себе «жертвою», відмовляючись від свого особистого життя.
5.    Не відгороджуйте дитину від обов'язків та проблем. Вирішуйте всі справи разом з нею.
6.    Стимулюйте дитину до самостійності в діях і прийнятті рішень.
7.    Слідкуйте за своєю зовнішністю. Дитина повинна гордитись вами.
8.    Не бійтесь в чомусь відмовити дитині, якщо вважаєте її вимоги надмірними.
9.    Частіше розмовляйте з дитиною. Пам'ятайте, що ні телевізор, ні радіо не замінить їй вас.
10.    Не обмежуйте дитину у спілкуванні з ровесниками.
11.    Частіше звертайтесь за порадами до педагогів та психологів.
12.    Частіше читайте, і не лише педагогічну літературу, але і художню.
13.    Звертайтесь до родин, в яких є діти. Передавайте свій досвід і переймайте чужий.
14.    Пам'ятайте, що дитина коли-небудь подорослішає і їй доведется жити самостійно. Готуйте її до майбутнього життя. Говоріть з нею про нього.

 

 

  ДЕСЯТЬ ЗАПОВІДЕЙ БАТЬКАМ 

                                   (щодо розумового виховання)

 

1Не навчайте його, з чим ви самі не обізнані. Для правильного виховання дитини треба знати її вікові та індивідуальні особливості.

 

2 Не сприймайте дитину як свою власність, не ростіть її для себе. Ваша мета виростити її для життя серед людей.

 

3 Довіряйте дитині .Пояснюйте, що вона робить краще , а не гврше. Залишайте за нею право на власні помилки, тоді дитина оволодіє вмінням їх самостійно випрайляти.

 

4 Не ставтеся до дитини погано. Дитина повинна бути впевненна  в своїх силах, тоді з неї виросте відповідальна особистість.

 

5 Будьте терплячим. Ваша нетерплячість ознака слабклстіпоказ вашої невпевненості в собі.

 

6 Будьте повлідовними в своїх вимогах , але памятайте - твердість лінії у вихованні досягається не покаранням , а стабільність обовязкових  для виконання правил , спокійним тоном спілкування , неквапливістю, послідовністю.

 

7 Потурбуйтесь про те, аби Ваша дитина накопичувала досвід у спокійному темпі. Дозволяйте їй відпочивати від розпоряджень, наказів., зауважень. Нехай вона вчиться розпоряджатися собою.

 

8 Виключіть із своєї практики вислів:" Роби, що я сказав!" замініть цю форму вимогии на іншу :" Зроби, тому що не зробити цього не можна, це принесе тобі користь". Дитина має звикнути до того, що діяти треба не за наказом , а тому , що це доцільно, потрібно для когось.

 

9 Оцінюючи дитину , кажіть їй не тільки про те , чим Ви особисто не задоволені , а й про те , що Вас особисто радує. не порівнюйте її з сусідською дитиною , однокласниками, друзями.

 

10 Ніколи не кажіть , що Вам ніколи виховувати свою дитину . Це означає сказати: " Мені ніколи її любити".

 

                                           ПОРАДИ ЩОДО АГРЕСИВНОСТІ У ДІТЕЙ.

 

1 УЧІТЬ СЛУХАТИ І ЧУТИ СВОЮ ДИТИНУ.

 

2 НАМАГАЙТЕСЯ ЗРОБИТИ ТАК , ЩОБ ТІЛЬКИ ВИ ЗНІМАЛИ ЇЇ ЕМОЦІЙНЕ НАПРУЖЕННЯ.

 

3 НЕ ЗАБОРОНЯЙТЕ ВИРАЖАТИ НЕГАТИВНІ ЕМОЦІЇ . УМІЙТЕ ЛЮБИТИ Й СПРИЙМАТИ ЇЇ ТАКОЮ , ЯКА ВОНА Є .

 

4 ПОКОРА, СЛУХНЯНІСТЬ І РЕТЕЛЬНІСТЬ БУДУТЬ ТАМ, ДЕ ЇХ ВИМАГАЮТЬ РОЗУМНО.

 

5 ДО АГРЕСИВНИХ ПРОЯВІВ  У ПОВЕДІНЦІ ДИТИНИ ПРИЗВОДИТЬ АГРЕСИВНІСТЬ РОДИНИ.

 

6 ПОДОЛАННЮ АГРЕСИВНОСТІ ДИТИНИ ДОПОМАГАЄ ПРИХИЛЬНІСТЬ , ВМІННЯ СЛУХАТИ, ТЕПЛОТА СПІЛКУВАННЯ, ДОБРЕ СЛОВО, ЛАСКАВИЙ ПОГЛЯД.

 

9 ВЕЛИЧЕЗНЕ ЗНАЧЕННЯ У ВИХОВАННІ ДІТЕЙ МАЄ ЗАОХОЧЕННЯ Б СЛОСОМ, ПОГЛЯДОМ, ЖЕСТОМ, ДІЄЮ.

 

10 НЕПРИЙНЯТТЯ ДИТИНИ ПРИЗВОДИТЬ ДО ДИТЯЧОГО ГОСПІТАЛІЗМУ: САМОТНІСТЬ, БАЖАННЯ СПІЛКУВАТИСЯ З РІДНИМИ ЛЮДЬМИ, ВІДСУТНІСТЬ У РОДИНІ ТРАДИЦІЙ, ЗВИЧАЇВ, ЗАКОНІВ.

 

11 ВЕЛИКУ РОЛЬ ВІДІГРАЄ ДЛЯ ЛЮДИНИ І ПОКАРАННЯ , ЯКЩО ВОНОВИПЛИВАЄ НЕГАЙНО ЗА ПРОВИНОЮ : ОБГРУНТОВАНЕ, СУВОРЕ, АЛЕ НЕ ЇЇ ЛЮДСЬКІ ЯКОСТІ.

 

12 КАРАЮЧИ ДИТИНУ, БАТЬКИ ВИЯВЛЯЮТЬ ТЕРПІННЯ , СПОКІЙ І ВИТРИМКУ.

 

                                            ПРИЧИНИ ВІДХИЛЕНЬ У ПОВЕДІНЦІ УЧНІВ

 

1 Втрата інтересу до школи.

 

2 Надзвичайно ускладнена життєва ситуація.

 

3 Несприятливе мікро соціальне середовище .

 

4 Психотерапія або інші паталогії мозку.

 

5 Труднощі адаптації до шкільного життя.

 

6 Генетичний фактор.

                                   СОЦІАЛЬНО - ПСИХОЛОГІЧНІ ПРИЧИНИ

                                    АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ

 

1 Джерела педагогічної занедбаностітих моральних відносин, які склались  в сімї ( мікро середовище)

 

2 Ставлення агресивного учня  до навчання , індивідуальних занять.

 

3 Низька громадська активність і неблагополучне становище в колективі класу, школи, конфліктиз учнями, вчителями.

 

4 Вплив негативного макросередовища.

 

5 Брак можливостей виявити свої нахили в якості діяльності , беззмістовне проведення вільного часу.

Поиск
Календарь
«  Грудень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Copyright MyCorp © 2017
Зробити безкоштовний сайт з uCoz